Suillus mediterraneensis ye una especie de cogorda comestible perteneciente al xéneru Suillus. Orixinalmente nomáu Boletus mediterraneensis[1] en 1969,[2] foi tresferíu al xéneru Suillus en 1992.[3]
Esti artículu sobre una cogorda del xéneru Suillus ye un esbozu. Puedes ayudar a Wikipedia ampliándolo.''
Suillus mediterraneensis ye una especie de cogorda comestible perteneciente al xéneru Suillus. Orixinalmente nomáu Boletus mediterraneensis en 1969, foi tresferíu al xéneru Suillus en 1992.
Der Mediterrane Röhrling[1] oder Mittelmeer-Körnchen-Röhrling[2] (Suillus mediterraneensis, syn. S. leptopus) ist ein Pilz aus der Familie der Schmierröhrlingsverwandten. Er ist häufig unter Kiefern anzutreffen, mit denen er Mykorrhiza bildet.
Der Hut des Mediterranen Röhrlings ist etwa 5–12 cm breit und ist hell- bis rotbraun. Bei jungen Pilzen ist er gewölbt, später abgeflacht. Er ist von einer für die Schmierröhrlinge typischen, klebrigen, abziehbaren Haut überzogen. Die Poren sind 8 mm lang und gelb, gelb-gräulich oder gelb-braun. Der Stiel ist 1,5–2,5 cm dick, leicht verdickt an der Basis, weißlich mit einer braunen Körnung. Das Fleisch ist weich, weißlich bis weiß-gelblich mit einem angenehmen Geruch und süßlichem Geschmack. Die Sporen sind spindelförmig und glatt und messen 9–12 × 4–4,5 µm. Die Basidien sind spindelförmig und meist viersporig, selten zweisporig und erreichen 20–30 × 5–7 µm.
Der Mediterrane Röhrling bildet Mykorrhiza mit Kiefern. Er ist deshalb im Mittelmeergebiet besonders unter Aleppokiefer zu finden, aber auch unter Pinie und See-Kiefer.
Während er bei manchen Autoren als essbar eingestuft wird,[3] von anderen als jung essbar,[4] wird er von manchen Autoren sogar als giftig eingestuft.[5] Möglicherweise handelt es sich um lokale Rassen, da die Vergiftungen in Kalabrien festgestellt wurden.
Der Mediterrane Röhrling oder Mittelmeer-Körnchen-Röhrling (Suillus mediterraneensis, syn. S. leptopus) ist ein Pilz aus der Familie der Schmierröhrlingsverwandten. Er ist häufig unter Kiefern anzutreffen, mit denen er Mykorrhiza bildet.
Suillus mediterraneensis is a species of edible mushroom in the genus Suillus. It is found in Europe within Coniferous forests, mycorrhizal with two-needled pines (Pinus halepensis, P. pinea, P. pinaster).[2][3] Originally named Boletus mediterraneensis in 1969, It was transferred to Suillus in 1992.[4] It is similar to Suillus granulatus, but is distinguished by yellowish and not white flesh.[3]
Suillus mediterraneensis is a species of edible mushroom in the genus Suillus. It is found in Europe within Coniferous forests, mycorrhizal with two-needled pines (Pinus halepensis, P. pinea, P. pinaster). Originally named Boletus mediterraneensis in 1969, It was transferred to Suillus in 1992. It is similar to Suillus granulatus, but is distinguished by yellowish and not white flesh.
Suillus mediterraneensis es una especie de seta comestible perteneciente al género Suillus. Originalmente nombrado Boletus mediterraneensis[1] en 1969,[2] fue transferido al género Suillus en 1992.[3]
Suillus mediterraneensis es una especie de seta comestible perteneciente al género Suillus. Originalmente nombrado Boletus mediterraneensis en 1969, fue transferido al género Suillus en 1992.
Suillus mediterraneensis (Jacquet. & J. Blum) Redeuilh, Docums Mycol. 22(no. 86): 40 (1992).
Il Suillus mediterraneensis è un fungo dell'areale mediterraneo. Cresce sotto i pini marittimi, il più delle volte assieme ad altri Suillus simili, quali Suillus bellinii, Suillus granulatus f. marchandii e Suillus collinitus.
Convesso, regolare, a tarda maturità piano convesso, 5-12 cm di diametro;
Corti, fino a 8 mm di lunghezza, decorrenti.
Di media grandezza, angolosi, prima giallo vivo, poi giallo-grigiastro, infine giallo brunastro.
Cilindrico, regolare, a volte un po' attenuato alla base, diametro di 1,5-2,5 cm, a volte leggermente eccentrico di colore biancastro, coperto da minute granulazioni brunastre.
Poco consistente, biancastra, bianco-giallastra.
Considerato commestibile, tuttavia sono stati segnalati alcuni casi di intossicazione avvenuti in Calabria con disturbi che andavano dal mal di pancia alla diarrea persistente della durata di una giornata circa e in alcuni casi vomito.
Cresce nei boschi di aghifoglie, frequente sotto pino d'Aleppo, meno comune sotto il pino domestico e pino marittimo.
Dal latino mediterraneènsis = del Mediterraneo.
Suillus mediterraneensis (Jacquet. & J. Blum) Redeuilh, Docums Mycol. 22(no. 86): 40 (1992).
Il Suillus mediterraneensis è un fungo dell'areale mediterraneo. Cresce sotto i pini marittimi, il più delle volte assieme ad altri Suillus simili, quali Suillus bellinii, Suillus granulatus f. marchandii e Suillus collinitus.
Suillus mediterraneensis — вид базидіомікотових грибів родини маслюкових. Вид виділений з виду Suillus granulatus у 1992 році. Вважається їстівним грибом, проте було зареєстровано кілька випадків отруєнь, що супроводжувались болем у животі та діареєю.
Поширений у Середземноморському регіоні, особливо часто зустрічається в Італії, Греції, Ізраїлі тощо. Гриб росте у хвойних лісах. Утворює мікоризу із сосною алепською (Pinus halepensis), рідше із сосною звичайною (Pinus pinea) та сосною приморською (Pinus pinaster).
Шапинка в діаметрі 5-12 см, забарвлення варіює від світло-коричневого до червонувато-коричневого. Ніжка циліндрична, гладка, діаметром 1,5-2,5 см. М'якоть приємного запаху та солодкуватого смаку, білого або жовтуватого кольору.
Suillus mediterraneensis — вид базидіомікотових грибів родини маслюкових. Вид виділений з виду Suillus granulatus у 1992 році. Вважається їстівним грибом, проте було зареєстровано кілька випадків отруєнь, що супроводжувались болем у животі та діареєю.
