Szczodrzeniec ruski (Chamaecytisus ruthenicus) – gatunek roślin należący do rodziny bobowatych. Dziko rośnie w Azji (Syberia, Azja Środkowa po Kaukaz) i w Europie Środkowej i Wschodniej (Polska, Białoruś, europejska część Rosji, Mołdawia, Ukraina z wyjątkiem Krymu)[2]. Przez Polskę przebiega zachodnia granica jego zasięgu od Puszczy Augustowskiej, przez Łomżę i ujście Narwi, po południowe obszary Wyżyny Krakowsko-Częstochowskiej.
Roślina wieloletnia, nanofanerofit, chamefit. Kwitnie od kwietnia do czerwca, kwiaty zapylane są przez owady. Występuje w świetlistych lasach sosnowych i mieszanych oraz w kserotermicznych zaroślach. Na jego liściach żerują gąsienice motyli z gatunków szlaczkoń szafraniec i modraszek eros[4].
Szczodrzeniec ruski (Chamaecytisus ruthenicus) – gatunek roślin należący do rodziny bobowatych. Dziko rośnie w Azji (Syberia, Azja Środkowa po Kaukaz) i w Europie Środkowej i Wschodniej (Polska, Białoruś, europejska część Rosji, Mołdawia, Ukraina z wyjątkiem Krymu). Przez Polskę przebiega zachodnia granica jego zasięgu od Puszczy Augustowskiej, przez Łomżę i ujście Narwi, po południowe obszary Wyżyny Krakowsko-Częstochowskiej.
Напівчагарник 60-180 см заввишки з прямостоячими, прутоподібними, малооблистненими пагонами. Стебло у верхній частині вкрите прилеглими короткими сіруватими волосками, внизу голе. Листки чергові, черешкові, трійчасті, невеликі. Листочки (4-5 мм завширшки) довгасто-оберненояйцеподібні, зісподу сріблясто-сірі від більш-менш густого шовковистого опушення. Листочки цілокраї, на коротких черешках.
Квітки неправильні, пазушні, зібрані по 2-5 в багатоквіткові колосоподібні суцвіття. Квітконіжки при основі з круглястими приквітками. Оцвітина подвійна. Чашечка трубчаста, зрослолиста, вкрита прилеглими шовковистими волосками, з двома верхніми і трьома нижніми зубчиками. Віночок метеликового типу, роздільнопелюстковий, золотисто-жовтий. Пелюстки 23-28 мм завдовжки. Човник звичайно тупий. Тичинки (десять) зрослися тичинковими нитками в трубочку. Маточка одна, стовпчик один, шилоподібний, на верхівці загнутий всередину. Приймочка головчаста, зав'язь верхня.
Плід — лінійний, притиснутоволосистий біб.
Зіновать руська розповсюджена по всій Україні, а також у Азербайджані, Білорусi, Грузії, Казахстанi, Молдові, Польщі, і Росії (в Азії і в Європі).
Росте зіновать руська у хвойних і мішаних лісах, на галявинах, лісосіках. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні — липні.
За морфологічними ознаками зіновать руська подібна до зіноваті Цінгера (Chamaecytisus zingeri (Nenjuk.) Klaskova syn. Cytisus ruthenicus var. zingeri Litv.) Цей вид відрізняється від зіноваті руської сланкими або висхідними гілками з колючками, дрібнішими пелюстками (4б-23 мм) і майже голою чашечкою. Росте в соснових лісах, на пісках (А1-2), на Поліссі та в Лісостепу. Цвіте у червні — липні. Світлолюбна рослина.
Обидва види — посередні пізньовесняні медоноси, що дають підтримуючий взяток. Бджоли збирають з них нектар і пилок. У районах масового поширення мають практичне значення для бджільництва.
У народній медицині листки і плоди зіноваті руської використовують як в'яжучий засіб.
3іновать руська отруйна рослина, містить алкалоїд цитизин (до 0,7 %). Отруйні в неї як надземні, так і підземні частини, при висушуванні токсичність не втрачається.
Нею отруюються велика рогата худоба, свині й кури при відсутності інших доброякісних кормових рослин.
Chamaecytisus ruthenicus là một loài thực vật có hoa trong họ Đậu. Loài này được (Fischer ex Woloszczak) Klásk. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1958.[1]
.jpg){kind=small}
Bài viết liên quan đến tông đậu Genisteae này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
Chamaecytisus ruthenicus là một loài thực vật có hoa trong họ Đậu. Loài này được (Fischer ex Woloszczak) Klásk. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1958.
Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woł.) Klásk., 1958
Раки́тник ру́сский (лат. Chamaecýtisus ruthénicus) — листопадный кустарник высотой до 1,5—2 м; один из видов рода Ракитничек (Chamaecytisus), семейства Бобовые (Fabaceae).
Ветви прямые или изгибающиеся, хлыстовидные серовато-бурые или серые.
Побеги с шелковистым беловато-серым опушением из коротких прижатых волосков.
Листья тройчатые; листочки мелкие, до 2 см, ланцетно-эллиптические, в основании клиновидные, на вершине округлённые и с шипиком, сверху серо-зелёные, снизу густоволосистые.
Цветки по 3—5 в пазухах листьев, образуют малоцветковое колосовидно-кистевидное соцветие. Чашечка трубчатая, волосистая, длиной 10—15 мм. Лодочка опушена, флаг голый. Венчик жёлтый, длиной 2—3 см. Цветут после облиствения в мае — июле на протяжении 25 дней, иногда цветут повторно в августе — сентябре.
Плоды — плоские бобы до 3 см длиной, черноватые или тёмно-серые, густо опушены серыми прижатыми волосками, созревают в сентябре. Внутри боба находятся овальные, плоские, блестящие, до 3 мм длиной желтоватые семена.
Ракитник русский. Соцветие.
Обитает в Восточной Европе, Закавказье, Казахстане.
В России обычен на Северном Кавказе, юге Западной Сибири, в Европейской части.
Растёт в сухих бедных сосняках, степях и лесостепях (где может образовывать заросли), по степным склонам, лесным опушкам и полянам, вдоль дорог.
Применяется для получения жёлтой краски для окрашивания шерсти, а также в медицинских целях.
Используется в декоративном садоводстве и паркостроении. Примечателен округлой кроной, своеобразной чуть серебристой листвой, обильным цветением. В культуре хорошо развивается на бедных песчаных и супесчаных почвах. Эффектно его применение в группах с тёмно-хвойными деревьями.
Ядовит. Содержит алкалоид цитизин.
Раки́тник ру́сский (лат. Chamaecýtisus ruthénicus) — листопадный кустарник высотой до 1,5—2 м; один из видов рода Ракитничек (Chamaecytisus), семейства Бобовые (Fabaceae).
.jpg)
