Plagionotus detritus (Linné 1758)

Хорологія

Хорологічно P. detritus входить до групи пан'європейських видів у європейському зооґеографічному комплексі. Ареал охоплює Європу, Кавказ, Малу Азію, Західну Росію, Близький Схід. У Карпатському Єврорегіоні України P. detritus є звичайним видом для передгірних районів та букового поясу.

Екологія

Жуки зустрічаються на ослаблених деревах, свіжих пнях, вітровалах та зрубах, колених полінах, дуже рідко – на квітах. Поведінкою та забарвленням імітують шершня. Літ триває з червня по серпень. Личинки розвиваються в стовбурах дуба й інших листяних порід.

Морфологія

Імаго

Вусики товсті, заходять за середину надкрил, частина їх члеників з витягнутими в зубчики зовнішніми вершинними кутами. Передньоспинка поперечна. Епістерни задньогрудей короткі і широкі. Ноги товсті, помірно довгі. Стегна, окрім лежачих волосків, покриті, на нижній стороні, ще й довгими стоячими волосками. Надкрила зі світлими перев'язями.

Личинка

Личинка: тіло жовтувато-коричневе, вкрите короткими щетинками. З кожної сторони голови по три вічка. Поверхня гіпостому в поперечних борозенках. Верхня губа округло-серцеподібна. Основа пронотуму з дрібними поздовжніми борозенками. Ноги маленькі, 3-членикові.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки.

Підвиди

1. Plagionotus detritus caucasicola Plavilstshikov, 1940 — поширений на Кавказі;
2. Plagionotus detritus detritus (Linnaeus, 1758) — поширений у Європі.

Література

1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
3. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
4. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
5. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
6. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
7. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
8. Пушкар В. С., Заморока А.М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
9. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.)
2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)