The Gulf Coast toad (Incilius valliceps) is a species of toad native to eastern and southeastern Mexico and Central America as far south as Costa Rica.[3][4]
The Gulf Coast toad is a medium-sized toad species, ranging from 2.5 to 10.2 cm (1 to 4 in) in length.[5] Their back varies in color from nearly black, to shades of brown and grey with a distinctive white or yellowish colored stripe down the center, and sometimes lighter colored patches on the sides. Their underside is yellow or cream colored. Their back is covered in small tubercles, while their underside is normally devoid of them.
I. valliceps has the most extensive ridging of any toad in its geographic range. The ridges extend from the nose, to the back of the head, and with a branch that wraps around the back side of the eye.
The Gulf Coast toad is found in a wide range of habitats, including open grassland, semi-arid regions, light forest, and even suburban backyards. They are typically found not far from a permanent water source, which they use for breeding in the spring, but they are capable of travelling long distances while foraging for food.
Like most toads, the Gulf Coast toad is an opportunistic carnivore. It will eat almost any small arthropod it is able to overpower and swallow.
The Gulf Coast toad (Incilius valliceps) is a species of toad native to eastern and southeastern Mexico and Central America as far south as Costa Rica.
El sapo de la costa del Golfo (Incilius valliceps) es una especie de sapo nativo de México y América Central (llegando hasta Costa Rica).[2] También se le conoce como sapo, sapo común, sapo costero o sapo del golfo. Pertenece al género Incilius (sapos centroamericanos) y a la familia Bufonidae.[3] Algunos autores consideran la existencia de dos subespecies: Incilius valliceps valliceps (Wiegmann, 1833) e Incilius valliceps wilsoni (Baylor & Stuart, 1961).[1] Alcanza una longitud hocico cloaca de entre 7 y 8 cm. Su cuerpo es robusto, ligeramente aplanado, con brazos cortos y patas traseras musculosas. Su piel es rugosa y cubierta de tubérculos. Los machos posee un saco gular con el que cantan para llamar a las hembras. La coloración de esta especie es muy variada, frecuentemente de color café, grisáceo o rojizo con machas oscuras, con una línea vertebral clara y manchas en las patas traseras, el vientre es claro. Es una especie terrestre, de hábitos diurnos y nocturnos.[4]
Este sapo ha sido observado en 19 estados de México, en seis en estados que poseen costa hacia el Golfo de México (Tamaulipas, Veracruz, Tabasco, Campeche, Yucatán y Quintana Roo); en siete estados que poseen costa hacia el Océano Pacífico (Nayarit, Jalisco, Colima, Michoacán, Guerrero, Oaxaca y Chiapas); y en seis estados sin costa (Coahuila, San Luis Potosí, Guanajuato, Querétaro, Hidalgo y Puebla). Se distribuye en un rango amplio de hábitats como las praderas, regiones semiáridas y bosques, e incluso en campos de áreas suburbanas. Esta especie de sapo no se encuentra listada en la NOM-059-SEMARNAT-2010.[3]
El sapo de la costa del Golfo se encuentra en un amplio rango de hábitats, incluyendo la pradera abierta, regiones semi-áridas, bosque ligero, e incluso campos de áreas suburbanas. Normalmente se encuentra no muy lejos de una fuente permanente de agua, ya que la usan para criar en primavera, pero son capaces de viajar largas distancias mientras buscan comida.
Como la mayoría de los sapos, el sapo de la costa del Golfo es un carnívoro oportunista. Come pequeños artrópodos siempre que sea capaz de capturarlos y tragarlos.
|coautores=
(ayuda) |número-autores=
(ayuda)
El sapo de la costa del Golfo (Incilius valliceps) es una especie de sapo nativo de México y América Central (llegando hasta Costa Rica). También se le conoce como sapo, sapo común, sapo costero o sapo del golfo. Pertenece al género Incilius (sapos centroamericanos) y a la familia Bufonidae. Algunos autores consideran la existencia de dos subespecies: Incilius valliceps valliceps (Wiegmann, 1833) e Incilius valliceps wilsoni (Baylor & Stuart, 1961). Alcanza una longitud hocico cloaca de entre 7 y 8 cm. Su cuerpo es robusto, ligeramente aplanado, con brazos cortos y patas traseras musculosas. Su piel es rugosa y cubierta de tubérculos. Los machos posee un saco gular con el que cantan para llamar a las hembras. La coloración de esta especie es muy variada, frecuentemente de color café, grisáceo o rojizo con machas oscuras, con una línea vertebral clara y manchas en las patas traseras, el vientre es claro. Es una especie terrestre, de hábitos diurnos y nocturnos.
Este sapo ha sido observado en 19 estados de México, en seis en estados que poseen costa hacia el Golfo de México (Tamaulipas, Veracruz, Tabasco, Campeche, Yucatán y Quintana Roo); en siete estados que poseen costa hacia el Océano Pacífico (Nayarit, Jalisco, Colima, Michoacán, Guerrero, Oaxaca y Chiapas); y en seis estados sin costa (Coahuila, San Luis Potosí, Guanajuato, Querétaro, Hidalgo y Puebla). Se distribuye en un rango amplio de hábitats como las praderas, regiones semiáridas y bosques, e incluso en campos de áreas suburbanas. Esta especie de sapo no se encuentra listada en la NOM-059-SEMARNAT-2010.
Incilius valliceps Incilius generoko animalia da. Anfibioen barruko Bufonidae familian sailkatuta dago, Anura ordenan.
Incilius valliceps est une espèce d'amphibiens de la famille des Bufonidae[1].
Cette espèce se rencontre jusqu'à 1 610 m d'altitude[1] :
Incilius valliceps est une espèce d'amphibiens de la famille des Bufonidae.
O sapo-da-costa-do-golfo (Incilius valliceps) é uma espécie de sapo nativa do México e América Central até à Costa Rica.[3]
O sapo-da-costa-do-golfo é uma espécie de sapo de tamanho médio, com comprimento variando entre 2 e 4 cm.[4] A cor do dorso varia do quase preto, vários tons de castanho e cinzento com uma característica lista branca ou amarelada ao meio, e por vezes manchas de cor mais clara nos flancos. A parte inferior do corpo é amarelada. O dorso encontra-se coberto por pequenos tubérculos, geralmente ausentes da parte inferior do corpo.
I. valliceps é o mais cristado dos sapos da sua área de distribuição. As cristas estendem-se desde o nariz, até detrás da cabeça e com uma ramificação em redor da zona anterior do olho.
Esta espécie pode ser encontrada numa grande variedade de habitats diferentes, incluindo pradarias, regiões semi-áridas, floresta esparsa e mesmo em quintais suburbanos. Geralmente são encontrados próximo de uma fonte permanente de água, que utilizam para a reprodução na primavera, mas são capazes de deslocar-se por longas distâncias em busca de comida.
Como a maioria dos sapos, o sapo-da-costa-do-golfo é um carnívoro oportunista. Comerá praticamente qualquer artrópode que seja capaz de dominar e engolir.
|acessodata=
(ajuda) |coautor=
(ajuda) O sapo-da-costa-do-golfo (Incilius valliceps) é uma espécie de sapo nativa do México e América Central até à Costa Rica.
Загальна довжина сягає 5—10 см. Відмітною особливість є тонкі, без виражених потовщень, черепні гребені, що тягнуться від носа до задньої частини голови. Великі паратиди витягнуті і дещо розгорнуті назовні. Забарвлення спини буро-зелене з білою або жовтуватою смугою по середині, яка може зливатися з іншим фоном. З боків можуть бути світлі плями. Шкіра вкрита безліччю горбиків, які помітно крупніше на спині, ніж на боках. На череві горбики відсутні. Ці горбики мають коричневий або рожевий колір.
Полюбляєь тропічні ліси, відкриті луки, напівпосушливі місцини, зустрічається на околицях міст, у парках та садибах. Зустрічається на висоті до 1600 м над рівнем моря. Активна вночі. Живиться переважно комахами, членистоногими. Здатна долати великі відстані у пошуках здобичі.
Це яйцекладна амфібія.
Мешкає від південної Мексики до Коста-Рики.
Incilius valliceps (Wiegmann, 1833)
СинонимыПрибрежная жаба[1] (Incilius valliceps) — вид земноводных из семейства Bufonidae.
Общая длина достигает 5—10 см[2]. Отличительной особенностью являются тонкие, без выраженных утолщений, черепные гребни, тянущиеся от носа к задней части головы. Большие паротиды вытянутые и несколько развернуты наружу. Окраска спины буро-зелёная с белой или желтоватой полосой по середине, которая может сливаться с другим фоном. По бокам могут быть светлые пятна. Кожа покрыта множеством бугорков, которые заметно крупнее на спине, чем на боках. На брюхе бугорки отсутствуют. Эти бугорки имеют коричневый или розовый цвет.
Любит тропические леса, открытые луга, полузасушливые места, встречается на окраинах городов, в парках и усадьбах. Встречается на высоте до 1600 метров над уровнем моря. Активна ночью. Питается преимущественно насекомыми, членистоногими. Способна преодолевать большие расстояния в поисках добычи.
Яйцекладущее земноводное.
Вид распространён от южной Мексики до Коста-Рики.
Прибрежная жаба (Incilius valliceps) — вид земноводных из семейства Bufonidae.
Общая длина достигает 5—10 см. Отличительной особенностью являются тонкие, без выраженных утолщений, черепные гребни, тянущиеся от носа к задней части головы. Большие паротиды вытянутые и несколько развернуты наружу. Окраска спины буро-зелёная с белой или желтоватой полосой по середине, которая может сливаться с другим фоном. По бокам могут быть светлые пятна. Кожа покрыта множеством бугорков, которые заметно крупнее на спине, чем на боках. На брюхе бугорки отсутствуют. Эти бугорки имеют коричневый или розовый цвет.
Любит тропические леса, открытые луга, полузасушливые места, встречается на окраинах городов, в парках и усадьбах. Встречается на высоте до 1600 метров над уровнем моря. Активна ночью. Питается преимущественно насекомыми, членистоногими. Способна преодолевать большие расстояния в поисках добычи.
Яйцекладущее земноводное.
Вид распространён от южной Мексики до Коста-Рики.