Цей злак росте по сирим лукам, канавах і берегах річок та досягає 1 метр заввишки, з рідкісною однобокою волоттю колосків. У нього шорсткі довгі і досить широкі для злаку листя і повзуче кореневище.[2]
У світло-зелених колосків дозрівають округлі, в 1 міліметр довжиною зернівки. Ці зернівки містять до 75 відсотків крохмалю і до 10 відсотків білків.
Збирають зернівки в другу половину літа і варять. Виходить каша, сильно розбухаюча, приємна на смак і поживна.[2]
Найкращий смак дають насіння манника з обдертою оболонкою. Обдерти її можна на відповідно відрегульованому кавовому млинку. Отримана з манника крупа носить назву польської. Нею заправляють супи для слабких хворих, які потребують дієтичного харчування.[2]
Манник латинською мовою називається «гліцерія» (Glyceria), що означає: «солодкий». І дійсно, зернівки манника і каша з них солодкі.[2]
Види:
Це незавершена стаття про Тонконогові.
