Die Siskiyou-Zypresse (Cupressus bakeri, Syn.: Hesperocyparis bakeri (Jeps.) Bartel), auch Modoc-Zypresse oder Bakers Zypresse genannt, ist eine Pflanzenart der Gattung Zypressen (Cupressus).
Die Siskiyou-Zypresse kommt in den USA endemisch in einem Gebiet in Nordkalifornien (Siskiyou County, Modoc County, Shasta County und Plumas County) sowie im südwestlichen Oregon (sehr vereinzelt in Josephine County und Jackson County) vor. Sie wächst gewöhnlich in kleinen, verstreuten Populationen, nicht in großen Wäldern, in Höhenlagen von 900 bis 2000 Meter. Es ist ein langsamwachsender Baum und daher auf Areale beschränkt, wo andere Pflanzen nur schwer Fuß fassen können, wie etwa auf Serpentin-Böden oder auf erkalteten Lava-Strömen.
Die Siskiyou-Zypresse ist ein mittelgroßer, immergrüner Baum mit einer kegelförmigen Krone. Er erreicht Wuchshöhen von etwa 10 bis 25 m, in Ausnahmefällen bis 39 m und Stammdurchmesser von meist 50 cm, in seltenen Fällen 1 m. Die schuppenartigen Blätter sind matt graugrün bis weißlich blaugrün, 2 bis 5 mm lang an rundlichen (nicht abgeflachten) Zweigen.
Die Siskiyou-Zypresse ist einhäusig getrenntgeschlechtig (monözisch). Die Blütezeit ist Februar bis März. Männliche Zapfen sind 3 bis 5 mm lang. Die weiblichen Zapfen sind kugelig bis oval, 10 bis 25 mm lang, mit meist sechs oder acht (selten vier oder zehn) Zapfen-Schuppen, zuerst grün bis braun, 20 bis 24 Monate nach der Bestäubung graubraun ausreifend. Die Zapfen bleiben oft mehrere Jahre geschlossen am Baum, bis der Elternbaum durch ein Buschfeuer getötet wird. Die Sämlinge können dann auf dem nackten Erdboden gut austreiben (Pyrophyten).
Die Siskiyou-Zypresse (Cupressus bakeri, Syn.: Hesperocyparis bakeri (Jeps.) Bartel), auch Modoc-Zypresse oder Bakers Zypresse genannt, ist eine Pflanzenart der Gattung Zypressen (Cupressus).
Cupressus bakeri, reclassified as Hesperocyparis bakeri,[2][4][5] with the common names Baker cypress, Modoc cypress, or Siskiyou cypress, is a rare species of cypress tree endemic to a small area across far northern California and extreme southwestern Oregon, in the western United States.
The evergreen tree has a conic crown, growing to heights of 9–25 meters (30–82 ft),[6] exceptionally to 39 m (130 ft), and a trunk diameter of up to 50 centimeters (20 inches), exceptionally to 1 m (40 in). The bark is thin, red when young, and gray in maturity.[6]
The foliage grows in sparse, very fragrant, usually pendulous sprays, varying from dull gray-green to glaucous blue-green in color. The leaves are scale-like, 2–5 millimeters long, and produced on rounded (not flattened) shoots.[7]
The seed cones are globose to oblong, covered in warty resin glands, 10–25 mm (3⁄8–1 in) long, with 6 or 8 (rarely 4 or 10) scales, green to brown at first, maturing gray or gray-brown about 20–24 months after pollination. The male cones are 3–5 mm long, and release pollen in February–March.[8]
The tree grows in limited populations in southwestern Oregon's Josephine and Jackson counties, and slightly more populously in a small section of Northern California within Siskiyou, Modoc, Shasta, Plumas and Tehama counties.[9] It is probably the northernmost cypress.[6]
It is usually found in small, scattered populations, not in large forests, at altitudes of 900–2,000 m (3,000–6,600 ft). This includes locales in the Modoc Plateau, southern Cascade Range, Klamath Mountains, and northern Sierra Nevada.[10] It is slow-growing in the wild, and is mostly restricted to sites difficult for plant growth, on serpentine soils and on old lava flows. Its tolerance of these sites enables it to avoid competition from much faster-growing trees. It is found in chaparral and yellow pine forest habitats.[5]
The tree's thin bark makes it susceptible to wildfire, exposure to which is required to release the seeds; these then colonize the scorched earth left behind.[6] Fire suppression policies of the past decades have severely limited reproduction of the species. It is listed as a vulnerable species on the IUCN Red List.[11]
Cupressus bakeri, reclassified as Hesperocyparis bakeri, with the common names Baker cypress, Modoc cypress, or Siskiyou cypress, is a rare species of cypress tree endemic to a small area across far northern California and extreme southwestern Oregon, in the western United States.
Cupressus bakeri
Le cyprès de Baker ou cyprès de Modoc (Cupressus bakeri) est un arbre de la famille des Cupressaceae, originaire du sud-ouest des États-Unis.
Cet arbre est considéré comme une espèce vulnérable et figure dans la liste rouge de l'UICN.
Cette espèce est originaire d'une zone restreinte du Sud-Ouest des États-Unis :
On trouve ce cyprès en général sous formes de petits peuplements épars, ne formant jamais de grandes forêts, à des altitudes comprises entre 900 et 2000 mètres.
C'est un arbre à croissance lente, et sa diffusion est retreinte à des sites difficiles pour la croissance des plantes, sur des sols de serpentine et d'anciennes coulées de lave. Sa tolérance pour ces sites lui permet d'éviter la concurrence d'arbres à croissance plus rapide.
Le cyprès de Baker est un arbre toujours vert, de taille moyenne, dont la silhouette est conique. Il peut atteindre une hauteur de 10 à 25 mètres (40 mètres exceptionnellement), avec un tronc d'un diamètre de 50 cm (jusqu'à un mètre exceptionnellement).
Le feuillage est formé de rameaux denses, habituellement pleureurs, dont la couleur varie d'un gris-vert terne à un bleu-vert glauque. Les feuilles, en forme d'écailles de 2 à 5 mm de long, recouvrent des ramules arrondies (et non pas aplaties).
Les cônes femelles, globuleux à oblongs, de 10 à 25 mm de long, sont formés de 6 ou 8 (rarement 4 ou 10) écailles, de couleur vert brun au début, devenant grises ou gris brun à maturité, environ deux ans après la pollinisation. Les cônes restent souvent fermés pendant plusieurs années, ne s'ouvrant qu'après la disparition de l'arbre géniteur dans un incendie de forêt. De la sorte, les graines peuvent coloniser le sol nu exposé par le feu.
Les cônes mâles plus petits, 3 à 5 mm de long, relâchent leur pollen en février-mars.
Cupressus bakeri
Le cyprès de Baker ou cyprès de Modoc (Cupressus bakeri) est un arbre de la famille des Cupressaceae, originaire du sud-ouest des États-Unis.
Cet arbre est considéré comme une espèce vulnérable et figure dans la liste rouge de l'UICN.
Країни поширення: Сполучені Штати Америки (Каліфорнія, Орегон). Росте на висотах 1100-2000 м над рівнем моря в змішаних вічнозелених лісах гірського хребта Сіскію (англ. Siskiyou Mountains). Так як і інші кипариси Каліфорнії, вид розділений на окремі деревостої, розділені, в більшості випадків, на досить великі відстані.
Дерева до 30 м, діаметр стовбура до 0,5 м; крона широко стовпчаста, рідка. Найбільше дерево знаходиться в англ. Rogue River National Forest, його висота 39 м, діаметр 104 см, крона поширена на 9 м. Кора гладка спочатку, потім відшаровується. Листки лусковидні, довжиною 2-5 мм, і ростуть на округлих (не сплощених) пагонах. Пилкові шишки 2-3 × 2-2,5 мм; пилкових мішечків 3-5, випускають пилок в лютому-березні. Шишки кулясті, в основному 1-2 см, сріблясті, не тьмяні; лусок 3-4 пари, як правило, покриті смоляними пухирцями. Насіння в основному 3-4 мм, від світло-коричневого до блідо-коричневого кольору. Шишки часто залишатися закритими протягом кількох років, відкриваючись тільки після того як батьківське дерева гине в лісовій пожежі, тим самим дозволяючи насінню колонізувати голу землю, що піддалась природному вогню.
Комерційне використання не відоме для цього виду. Хоча дерева зберігають конічну крону, яка є привабливою в садах, його мало використовується в садівництві, ймовірно тому, що воно разюче не відрізняється від інших каліфорнійських видів.
Пожежі, що виникають занадто часто в кипарисових гаях можуть знищити поселення і, навпаки, пожежогасіння може також загрожувати виду, бо за відсутності пожежі більше субпопуляцій будуть замінені іншими хвойними. Вид присутній в кількох ПОТ.
Cupressus bakeri là một loài thực vật hạt trần trong họ Cupressaceae. Loài này được Jeps. mô tả khoa học đầu tiên năm 1909.[1]
Cupressus bakeri là một loài thực vật hạt trần trong họ Cupressaceae. Loài này được Jeps. mô tả khoa học đầu tiên năm 1909.
