В українській мові слово махорка — запозичення з російської мови. Російське слово махорка виводять від прикметника *амерфо́ртский, утвореного від назви нідерландського міста Амерсфорт (нід. Amersfoort). Утім, є інші версії походження слова[3].
Згідно зі «Словарем Грінченка», щодо Nicotiána rústica традиційно вживалася назва «тютюн»[4], у той час на позначення тютюну взагалі — «табак»[5].
Уперше науковий опис махорки зробив шведський натураліст Карл Лінней у своїй двотомній праці «Species plantarum» 1753 року. У першому томі цього видання рослину класифіковано як Nicotiána rústica[6]. Rusticus в перекладі з латинської мови — сільський, тобто Nicotiána rústica буквально означає тютюн сільський. У книзі, зокрема, зазначено, що махорка походить з Америки, але на той час уже була поширена й в Європі.
Стебло пряме, округле або ребристе, розгалужене. Висота — 40—120 см. Листки овальні, округло-серцеподібні, зморшкуваті, містять нікотин та органічні кислоти (лимонну, яблучну тощо). Плід у формі коробочки.
Походить з Південної Америки. Махорка має певне сільськогосподарське значення. Це технічна культура, яку вирощують у Європі, зокрема в Україні, а також в Алжирі, Тунісі, Індії та ін.
Махорку використовують для виготовлення курильного та нюхального тютюну, препаратів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур та тварин. З махорки також добувають нікотин (рослини містять 2—5 % нікотину та більше).
_by_shakko.jpg)
