Рід Лобелія містить значну кількість (понад 415 видів[2]) великих та дрібних, однорічних та багаторічних, трав'янистих та чагарникових порід, витривалих та ніжних, з різних місць походження, у широкій кольоровій гамі. Багато видів є абсолютно відмінними один від одного. Але всі вони мають чергові ланцетовидні листки та пазушні двогубі квітки, кожна з п'ятьма пелюстками. Верхні дві пелюстки, як правило, прямі, а нижні три пелюстки можуть бути розташовані віялом. Цвітуть рясно, квіти інтенсивного забарвлення, через те популярні як декоративні рослини.[3]
Рід названо на честь Маттіаса де Л'Обеля (1538—1616) — фламандського ботаніка та лейб-медика англійського короля Якова I.[4]
Деякі ботаніки відносять рід та його види у окрему родину Lobeliaceae, інші вважають підродиною Lobeliaceae у родині Campanulaceae. APG не прийняти однозначне рішення з цього питання та відносить рід до обох родин.
Представники роду лобелія поширені майже у всіх частинах світу, але перш за все у субтропічному поясі та дещо менше у зонах помірного клімату.
Деякі види використовують як лікарські рослини. У рослинах Lobelia inflata міститься основний алкалоїд — лобелін, похідний від метилпіперидину. Лобеліну гідрохлорид застосовується як засіб для збудження дихального центру, при бронхіальній астмі, кашлюку, має важливе значення як засіб при ураженні задушливими отруйними речовинами (ОР).
У культурі близько 20 видів. У квітниках досить широко культивують як бордюрну у рабатках або ампельну рослину Lobelia erinus з дрібними яскраво-синіми квітками родом з Південної Африки.
Рід включає більше 400 видів[5].