Not collected in the wild since the original gatherings from the only known locality by P. G. Farges in 1892 and 1900. Repeated searches for the species have been unsuccessful.
Der Sichuan-Lebensbaum (Thuja sutchuenensis) ist eine Pflanzenart, die zur Familie der Zypressengewächse (Cupressaceae) gehört und aus Sichuan (China) stammt.
Der Sichuan-Lebensbaum ist ein immergrüner Strauch oder Baum, der Wuchshöhen von bis zu 20 Meter erreicht. Seine Borke ist orangebraun, später graubraun und dünn. Die Äste stehen dicht. Die schuppenförmigen Blätter sind 1,5 bis 4 Millimeter, an manchen Hauptzweigen bis 7 Millimeter lang und enden in einer stumpfen Spitze.
Der Sichuan-Lebensbaum ist einhäusig getrenntgeschlechtig (monözisch), männliche und weibliche Zapfen befinden sich also an einer Pflanze. Die männlichen Zapfen sind gelblich und etwa 2,5 Millimeter groß mit sechs bis acht Mikrosporophyllen. Jedes Mikrosporophyll besitzt selten zwei, meist drei Pollensäcke. Die weiblichen Zapfen sind eiförmig, weisen eine Länge von 5 bis 7 Millimeter und einen Durchmesser von 3 bis 4 Millimeter auf. Der Same ist etwa 3,5 Millimeter groß mit zwei 0,5 Millimeter breiten Flügeln.
Der Sichuan-Lebensbaum ist nur in einem kleinen Gebiet im Nordosten von Sichuan heimisch (dies ist in Chengkou Xian das südöstliche Daba-Shan-Gebiet). Die Entdeckung und erste Beschreibung für die westliche Welt gab der Missionar P. G. Farges zwischen 1892 und 1900. Danach glaubte man lange Zeit, dass der Sichuan-Lebensbaum ausgestorben sei. Erst 1999 wurde er in seiner Heimatregion durch chinesische Botaniker wiederentdeckt, genauer im „Daba Mountain Nature Reserve“ bei Chongqing.
Der botanische Artname sutchuenensis wurde aus dem französischen Wort Sutchuen (für Sichuan) und der Endung -ensis (für „stammend aus“) gebildet.
Der Sichuan-Lebensbaum (Thuja sutchuenensis) ist eine Pflanzenart, die zur Familie der Zypressengewächse (Cupressaceae) gehört und aus Sichuan (China) stammt.
Thuja sutchuenensis, the Sichuan thuja, is a species of Thuja, an evergreen coniferous tree in the cypress family Cupressaceae.[2] It is native to China, where it is an endangered local endemic in Chengkou County (Chongqing Municipality, formerly part of Sichuan province), on the southern slope of the Daba Mountains.[1][3]
It is a small or medium-sized tree, reaching possibly 20 m tall,[2] though no trees of this size are currently known. The foliage forms in flat sprays with scale-like leaves 1.5–4 mm long, green above, and with narrow white stomatal bands below. The cones are oval, green ripening brown, 5–8 mm long and 3-4.2 mm broad (opening to 7 mm broad), with 8-10 overlapping scales.[3]
It was first described in 1899 from specimens collected by the French botanist Paul Guillaume Farges in 1892 and 1900, but was not seen again thereafter, despite many searches, for almost 100 years and was presumed to be extinct due to over-cutting for its valuable scented wood. A small number of specimens were however rediscovered in 1999, growing on very inaccessible steep ridges close to (or at the same site) where Farges had first found it.[1] The area of its occurrence has now been designated a Special Protection Area in order to protect the species.
Thuja sutchuenensis, the Sichuan thuja, is a species of Thuja, an evergreen coniferous tree in the cypress family Cupressaceae. It is native to China, where it is an endangered local endemic in Chengkou County (Chongqing Municipality, formerly part of Sichuan province), on the southern slope of the Daba Mountains.
Thuja sutchuenensis
Le thuya de Sichuan (Thuja sutchuenensis) est une espèce de thuya, conifère persistant de la famille des Cupressaceae, originaire de Chine.
Cet arbre est considéré comme une espèce menacée et figure dans la liste rouge de l'UICN.
Le thuya de Sichuan est une espèce endémique d'une aire restreinte située à Chongqing, commune de l'Est du Sichuan en Chine.
Cette espèce y a été découverte en 1899 par un missionnaire et botaniste français, Paul Guillaume Farges, puis a été présumée éteinte pendant 100 ans, aucune trace de cet arbre, par ailleurs apprécié pour son bois aromatique de grande valeur, n'ayant été retrouvée malgré de nombreuses recherches.
Des botanistes chinois ont finalement redécouvert en 1999 un petit nombre de spécimens poussant sur des crêtes escarpées et inaccessibles tout près de l'endroit où Farges avait trouvé cet arbre. Cette zone a été classée en zone de protection spéciale de manière à protéger l'espèce.
Le thuya de Sichuan est un arbre de taille petite à moyenne, pouvant atteindre jusqu'à 20 mètres de haut, bien qu'aucun spécimen de cette taille ne soit actuellement connu.
Le feuillage est constitué de rameaux aplatis couverts de feuilles en forme d'écailles de 1,5 à 4 mm de long. Elles sont de couleur verte et présentent d'étroites bandes blanches à leur face inférieure formées par les stomates.
Les cônes femelles ovoïdes mesurent de 5 à 8 mm de long sur 3 à 4 de large. Ils sont constitués 8 à 10 écailles imbriquées. Leur couleur verte au début vire au brun à maturité.
Thuja sutchuenensis
Le thuya de Sichuan (Thuja sutchuenensis) est une espèce de thuya, conifère persistant de la famille des Cupressaceae, originaire de Chine.
Cet arbre est considéré comme une espèce menacée et figure dans la liste rouge de l'UICN.
Kínalífviður (fræðiheiti: Thuja sutchuenensis) er sígrænt barrtré í einiætt (Cupressaceae).[2] Hann er ættaður frá Kína, þar sem hann er einlendur í Chengkou (Chongqing sýslu, áður hluti af Sichuan héraði), á suðurhlið Daba fjalla.[1][3]
Þetta er lítið eða meðalstórt tré, hugsanlega að 20m hátt,[2] þó að engin tré af svo mikilli stærð séu nú þekkt.
Tegundinni var fyrst lýst 1899 útfrá eintökum sem safnað var af franska grasafræðingnum Paul Guillaume Farges 1892 og 1900, en fannst ekki aftur, þrátt fyrir mikla leit í nær 100 ár og var talin útdauð vegna skógarhöggs (vegna verðmæts ilmandi viðsins). Fáein eintök fundust hinsvegar 1999 þar sem þau uxu á mjög óaðgengilegum, bröttum ásum nálægt (eða á sama stað) og þar sem Farges hafði fyrst fundið hann.[1] Svæðið hefur fengið friðlýsingu (Special Protection Area) til að vernda tegundina.
Kínalífviður (fræðiheiti: Thuja sutchuenensis) er sígrænt barrtré í einiætt (Cupressaceae). Hann er ættaður frá Kína, þar sem hann er einlendur í Chengkou (Chongqing sýslu, áður hluti af Sichuan héraði), á suðurhlið Daba fjalla.
Sichuantuja eller sichuanesisk tuja (latin: Thuja sutchuenensis) er en av tre arter av tujaslekten som vokser i Asia. Den er kritisk utrydningstruet i sitt isolerte habitat i Chongqing-regionen i Sichuan, midt i Kina.
Denne eviggrønne arten blir 10-18 meter høy. Bladene er flatt skjellaktige og 1-4 mm lange med smale, hvite stomatabånd på undersiden. Konglene er ovale, modner fra grønne til brune og 5-8 mm lange, bredden maksimalt 7 mm ved åpning. Antall kongleskjell er 8-10, og de sitter tett.
Arten er giftig. Den ble første brskrevet i 1899 fra eksemplar innsamlet av franskmannen Paul Guillaume Farges, men antatt utryddet inntil noen eksemplar ble gjenoppdaget i utilgjengelige trakter i samme område i 1999. Området har nå spesiell vernestatus. Det er ikke kjent at den er plantet ut i parker eller arboreter.
Sichuantuja eller sichuanesisk tuja (latin: Thuja sutchuenensis) er en av tre arter av tujaslekten som vokser i Asia. Den er kritisk utrydningstruet i sitt isolerte habitat i Chongqing-regionen i Sichuan, midt i Kina.
Denne eviggrønne arten blir 10-18 meter høy. Bladene er flatt skjellaktige og 1-4 mm lange med smale, hvite stomatabånd på undersiden. Konglene er ovale, modner fra grønne til brune og 5-8 mm lange, bredden maksimalt 7 mm ved åpning. Antall kongleskjell er 8-10, og de sitter tett.
Arten er giftig. Den ble første brskrevet i 1899 fra eksemplar innsamlet av franskmannen Paul Guillaume Farges, men antatt utryddet inntil noen eksemplar ble gjenoppdaget i utilgjengelige trakter i samme område i 1999. Området har nå spesiell vernestatus. Det er ikke kjent at den er plantet ut i parker eller arboreter.
Multimedia w Wikimedia Commons Thuja sutchuenensis (Franch.) – gatunek drzewa z rodziny cyprysowatych. Pochodzi z Chin, gdzie jest zagrożonym endemitem w okolicy Chongqing w Syczuanie.
Gatunek ten jest małym lub średnim drzewem, osiągającym wysokość 20 m, chociaż obecnie nie zanotowano okazów o takiej wysokości[4].
Pierwszy raz drzewo zostało udokumentowane przez francuskiego botanika Paula Guillaume'a Fargesa w 1892 i 1900 r. Od tamtego czasu nie spotykano drzew tego gatunku. Przypuszczano nawet, że gatunek całkowicie wyginął i w 1998 r. Międzynarodowa Unia Ochrony Przyrody (IUCN) nadała mu kategorię zagrożenia EW (wymarłe na wolności), a następnie EX (wymarły)[3]. W 1999 r. odkryto ponownie niewielką liczbę okazów tego żywotnika w okolicy, w której jego występowanie zanotował Farges. Teren, na którym występuje Thuja sutchuenensis, został ogłoszony terenem chronionym ze względu na obecność tego właśnie gatunku[4]. Status zagrożenia gatunku zmienił się w 2003 r. na CR (krytycznie zagrożony, a w 2013 r. na EN (zagrożony).
Thuja sutchuenensis (Franch.) – gatunek drzewa z rodziny cyprysowatych. Pochodzi z Chin, gdzie jest zagrożonym endemitem w okolicy Chongqing w Syczuanie.
Gatunek ten jest małym lub średnim drzewem, osiągającym wysokość 20 m, chociaż obecnie nie zanotowano okazów o takiej wysokości.
Pierwszy raz drzewo zostało udokumentowane przez francuskiego botanika Paula Guillaume'a Fargesa w 1892 i 1900 r. Od tamtego czasu nie spotykano drzew tego gatunku. Przypuszczano nawet, że gatunek całkowicie wyginął i w 1998 r. Międzynarodowa Unia Ochrony Przyrody (IUCN) nadała mu kategorię zagrożenia EW (wymarłe na wolności), a następnie EX (wymarły). W 1999 r. odkryto ponownie niewielką liczbę okazów tego żywotnika w okolicy, w której jego występowanie zanotował Farges. Teren, na którym występuje Thuja sutchuenensis, został ogłoszony terenem chronionym ze względu na obecność tego właśnie gatunku. Status zagrożenia gatunku zmienił się w 2003 r. na CR (krytycznie zagrożony, a w 2013 r. na EN (zagrożony).
Країни зростання: Китай (Чунцин, регіонально вимерлий - Хубей, Шаньсі). Займає круті схили і хребти вапнякових гірських схилів між 800 м і 2100 м над рівнем моря в суміші покритонасінних чагарників і лісів. Ґрунт — гірська жовто-коричнева земля з вапняку, багата органічною речовиною (2.3-3%) і з товстим шаром гумусу (близько 20 см) і рН 6.2-7. Клімат помірно теплий і вологий з середньорічною кількістю опадів бл. 1400 мм. Інші пов'язані хвойні Tsuga chinensis, Cephalotaxus fortunei, Torreya fargesii, Pinus armandii, Pinus henryi; з покритонасінних — Quercus, Carpinus, Fraxinus, Trachycarpus, Juglans, Dendropanax, Cinnamomum, Broussonetia, Cotinus, Cycobalanopsis, Fagus і багато інших, більшість з них листяні.
Дерева до 20 м заввишки, іноді чагарники; як правило, з одним круглим стовбуром до 30 см діаметром і пірамідальною кроною розлогих, висхідних гілок. Кора волокниста, оранжево-коричнева, коли молода, стаючи сіро-коричневою, тонкою, швидше лущиться. Лускоподібні листки довжиною 1,5-4 мм, зверху зелені, і з вузькими білими смугами знизу. Пилкові шишки жовто-зелені, дозрівши, коричневі, одиночні, майже кулясті, 2-3 мм довжиною; мікроспорофілів 6-8, кожен з (2 або) 3 пилковими мішками. Шишки еліпсоїдні, 5-8 × 3-4 мм. Насіння яйцеподібно-довгасте, 3-4 × 1,5 мм; крил 2, шириною 0,5 мм, однакового розміру і форми. Сім'ядолі 2.
Деревина цього виду м'яка, легка, легко опрацьогвується і міцна. Використовується місцевим населенням, наприклад, для будівництва будинку, виробництво черепиці, для ритуальних послуг, і т.д. дерево занадто рідкісне, щоб мати велику комерційну цінність. Вид вирощують в Уханьському Ботанічному саду, Китай. Вважається, що не вирощується за межами Китаю.
Вид був предметом надзвичайно інтенсивних рубок від 1970-х до 1990-х років. Росте в кордонах двох заповідників: англ. Dabashan Nature Reserve, англ. Xuebaoshan Nature Reserve.
Thuja sutchuenensis là một loài thực vật hạt trần trong họ Cupressaceae. Loài này được Franch. mô tả khoa học đầu tiên năm 1899.[1]
Thuja sutchuenensis là một loài thực vật hạt trần trong họ Cupressaceae. Loài này được Franch. mô tả khoa học đầu tiên năm 1899.
崖柏（学名：Thuja sutchuenensis）为柏科崖柏属的植物。分布在中国大陆的四川等地，生长于海拔1,400米的地区，目前尚未由人工引种栽培。 中国仅重庆开县和城口暨雪宝山自然保护区范围内，分布着约一万株崖柏。
崖柏树（中国树木志略），四川侧柏（中国树木分类学）
http://culture.ifeng.com/2/detail_2012_04/14/13885911_0.shtml
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
