Juniperus recurva (lat. Juniperus recurva) — sərvkimilər fəsiləsinin ardıc cinsinə aid bitki növü.
_at_Bhandakthathaatch_(8000_ft)_I_IMG_7363.jpg){kind=small}
İynəyarpaqlılar ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Etdiyiniz redaktələri mənbə və istinadlarla əsaslandırmağı unutmayın.
Juniperus recurva (lat. Juniperus recurva) — sərvkimilər fəsiləsinin ardıc cinsinə aid bitki növü.
Juniperus recurva ist eine Pflanzenart aus der Familie der Zypressengewächse (Cupressaceae). Sie ist im zentralen Asien heimisch.
Juniperus recurva wächst als immergrüner Strauch oder Baum, der Wuchshöhen von bis zu 10 Metern erreichen kann. Die Äste zweigen gerade oder leicht nach unten gebogen vom Stamm ab und bilden eine breit konisch oder pyramidenförmig geformte Krone. Die gebogenen Zweige gehen hängend von den Ästen ab. Die hell graubraune bis braune Borke blättert in dünnen Streifen ab.[1][2]
Die nadelartigen, in Dreierwirteln angeordneten, fast geraden Blätter werden 3 bis 10 Millimeter lang und etwa 1 Millimeter breit. Sie sind an der Blattoberseite grünlich weiß oder leicht blaugrün gefärbt und besitzen zwei weiße Stomatabänder. Die Basis ist herablaufend und die Spitze ist spitz zulaufend.[2]
Juniperus recurva ist einhäusig getrenntgeschlechtig (monözisch), selten gibt es auch zweihäusige (diözische) Bäume. Die gelben männlichen Blütenzapfen sind länglich-eiförmig bis elliptisch-eiförmig geformt. Sie enthalten zehn bis 16 kreuzgegenständig angeordnete Mikrosporophylle, welche je drei Pollensäcken tragen. Die weiblichen Zapfen sind bei einer Länge von 0,6 bis 1,2 Zentimeter und einer Dicke von 0,5 bis 0,9 Zentimeter eiförmig geformt. Anfangs sind sie blaugrün gefärbt, zur Reife im zweiten Jahr hin verfärben sie sich dunkel purpurbraun. Jeder Zapfen trägt ein, bei einer Länge von 5 bis 9 Millimetern und einer Breite von 3 bis 6 Millimetern eiförmig bis konisch-eiförmig geformtes Samenkorn.[1][2]
Das natürliche Verbreitungsgebiet von Juniperus recurva umfasst Afghanistan, Pakistan, den Norden und Nordosten Indiens, Kaschmir, Nepal, Bhutan, den Südwesten Chinas sowie den Norden Myanmars. In Indien findet man Juniperus recurva in Arunachal Pradesh, Sikkim und Kumaun. In China kommt sie im Süden des Autonomen Gebiet Tibets, in Sichuan und im nordwestlichen Yunnan vor.[1][2]
In China gedeiht Juniperus recurva in Höhenlagen von 1800 bis 3900 Meter vor allem in Wäldern und Dickichten.[2]
Das Holz von Juniperus recurva wird genutzt, unter anderem auch als Räuchermittel in buddhistischen Tempeln. In Myanmar wird das Holz größerer Bäume für den Bau von Särgen verwendet.[3] Zudem findet die Art auch als Ziergehölz Verwendung.[4]
Die Erstbeschreibung als Juniperus recurva erfolgte 1825 durch Francis Buchanan-Hamilton in Prodromus Florae Nepalensis 2, Seite 55. Ein Synonym für Juniperus recurva Buch.-Ham. ex D.Don ist Sabina recurva (Buch.-Ham. ex D.Don) Antoine.[5]
Die Art Juniperus recurva wird in bis zu zwei Varietäten unterteilt:[4]
Juniperus recurva wird in der Roten Liste der IUCN als "nicht gefährdet" eingestuft. Die Varietät coxii wird als "gefährdet" eingestuft. Es wird bei beiden Einträgen jedoch darauf hingewiesen, dass eine erneute Überprüfung der Gefährdung notwendig ist.[3][6]
Juniperus recurva ist eine Pflanzenart aus der Familie der Zypressengewächse (Cupressaceae). Sie ist im zentralen Asien heimisch.
Juniperus recurva (лат. Juniperus recurva ) – Cupressaceae семьяысь Пакистанын но Китайын будӥсь сусыпу. Ӝуждалаез ог 6-20 м, модослэн диаметрез 2 м.
Juniperus recurva, commonly named the Himalayan juniper[2] or drooping juniper, is a juniper native to the Himalaya, from northern Pakistan, through India, Nepal and Bhutan, to western Yunnan in southwestern China. It grows at altitudes of 3,000–4,000 metres (9,800–13,100 feet).
Juniperus recurva is a large shrub or tree reaching 6–20 metres (20–66 feet) tall (rarely 25 m), with a trunk up to 2 m (6+1⁄2 ft) in diameter and a broadly conical to rounded or irregular crown. The leaves are needle-like, 5–10 millimetres (3⁄16–3⁄8 inch) long, arranged in six ranks in alternating whorls of three.
The cones are berry-like, globose to ovoid, 5–10 mm long and 4–7 mm diameter, glossy blue-black, and contain one seed; they are mature in about 18 months. The male cones are 3–4 mm long, and shed their pollen in early spring. It is largely monoecious with pollen and seed cones produced on the same plants.
There are two varieties, treated as distinct species by some botanists:
Juniperus recurva is planted as an ornamental tree in western Europe, valued for its drooping foliage, particularly pendulous in the cultivar 'Castlewellan'.
Juniperus recurva, commonly named the Himalayan juniper or drooping juniper, is a juniper native to the Himalaya, from northern Pakistan, through India, Nepal and Bhutan, to western Yunnan in southwestern China. It grows at altitudes of 3,000–4,000 metres (9,800–13,100 feet).
Juniperus recurva, el enebro llorón, es una especie de árbol o arbusto perteneciente a la familia de las Cupresáceas. Es originaria del Himalaya, desde el norte de Pakistán hacia el este alcanzando el oeste de Yunnan en el suroeste de China. Crece a 3.000-4.000 m de altitud.
Es un gran arbusto o árbol que alcanza 6-20 m de alto (raramente 25 m), con un tronco de hasta 2 m de diámetro y de corona ampliamente cónica o redondeada, o irregular. Las hojas son aciculares, de 5-10 mm de largo, dispuestas en seis filas en verticilos de 3 hojas. Los estróbilos son parecidos a bayas, de globosos a ovoides, 5-10 mm de largo y 4-7 mm de diámetro, de un brillante negro azulado, y contiene una semilla; maduran en alrededor de 18 meses. Los conos masculinos son de 3-4 mm de largo, y vierten su polen a principios de la primavera. Es en gran medida monoico con polen y conos de semillas producidos en las mismas plantas.
Juniperus recurva fue descrita por Buch.-Ham. ex D.Don y publicado en Prodromus Florae Nepalensis 2: 55. 1825.[2]
Juniperus: nombre genérico que procede del latín iuniperus, que es el nombre del enebro.[3]
recurva: epíteto latíno que significa "curvada hacia atrás"[4]
Hay dos variedades, tratadas como especies distintas por algunos botánicos:
Juniperus recurva se planta como árbol ornamental en Europa occidental, donde se valora por sus ramos llorones, particularmente colgantes en el cultivar 'Castlewellan'.
Juniperus recurva, el enebro llorón, es una especie de árbol o arbusto perteneciente a la familia de las Cupresáceas. Es originaria del Himalaya, desde el norte de Pakistán hacia el este alcanzando el oeste de Yunnan en el suroeste de China. Crece a 3.000-4.000 m de altitud.
Juniperus recurva
Le genévrier de l'Himalaya (Juniperus recurva) est un conifère de la famille des Cupressaceae (comme le cyprès) qui pousse dans l'Himalaya entre 3000 et 4000 m.
Juniperus recurva of hangende jeneverbes is een soort van het geslacht Juniperus die van nature voorkomt in de Himalaya, van het noorden van Pakistan tot Yunnan in het zuidwesten van China. Deze coniferensoort groeit meestal tussen de 3000 en 4000 m hoogte. In West-Europa wordt Juniperus recurva veel als sierplant gebruikt.
Juniperus recurva is een grote struik of boom die tussen de 6 en 25 meter hoog kan worden. De kroon is conisch tot rond of onregelmatig van vorm. De takken hebben een typisch naar beneden hangend uiterlijk. De blaadjes zijn naaldachtig en 5 tot 10 mm lang. Ze zijn langs de takjes ingedeeld in zes om en om afwisselende kransen van steeds drie blaadjes. De plant draagt kleine besachtige kegelvruchten, 5-10 mm lang en 4-7 mm in doorsnee, met een glanzende blauwzwarte kleur. Ze rijpen in 18 maanden en bevatten elk slechts één zaadje. De mannelijke kegels zijn 3-4 mm lang en produceren hun pollen in de vroege lente. Elke plant heeft zowel mannelijke als vrouwelijke geslachtsorganen.
Er zijn twee variëteiten, die soms als verschillende soorten gezien worden:
Himalayaeiner (latin: Juniperus recurva, kinesisk: 垂枝柏 chui zhi bai) er en art av bartrær som tilhører einerslekten Juniperus i sypressfamilien. Den vokser utelukkende i fjellene i Tibet, Yunnan, Afghanistan, nordre Burma, Bhutan, nordre India, Kashmir, Nepal, Pakistan og Sikkim, på 1.800-3.900 meters høyde.
Det er to varianter:
Planten er en busk eller tre, konisk eller bredt pyramideformet. Barken er lyst gråbrun eller brun. Nålene er tette og skjellaktige, hvitgrønne eller lysegrønne i grupper av 3, og inntil 10 mm lange, 1 mm brede. Den er oftest særbu, med hann- og hunnblomster på separate individer.
Frøkonglene modner til purpur-svarte, inntil 9x-12 mm store bær, runde eller ovale. Hannkonglene er gule.
Himalayaeiner (latin: Juniperus recurva, kinesisk: 垂枝柏 chui zhi bai) er en art av bartrær som tilhører einerslekten Juniperus i sypressfamilien. Den vokser utelukkende i fjellene i Tibet, Yunnan, Afghanistan, nordre Burma, Bhutan, nordre India, Kashmir, Nepal, Pakistan og Sikkim, på 1.800-3.900 meters høyde.
Det er to varianter:
Himalayaeiner (Juniperus recurva var. recurva) (垂枝柏 chui zhi bai) – 2.700-4.300 moh., større bær (12X9 mm), uten grønn midtnerve. Coxeiner (Juniperus recurva var. microsperma) (小果垂枝柏 xiao guo chui zhi bai) – 1.800-3.800 moh. (Tibet, Bhutan, Sikkim, nordre Burma), mindre bær (8x6 mm), tydelig grønn midtnerve.Planten er en busk eller tre, konisk eller bredt pyramideformet. Barken er lyst gråbrun eller brun. Nålene er tette og skjellaktige, hvitgrønne eller lysegrønne i grupper av 3, og inntil 10 mm lange, 1 mm brede. Den er oftest særbu, med hann- og hunnblomster på separate individer.
Frøkonglene modner til purpur-svarte, inntil 9x-12 mm store bær, runde eller ovale. Hannkonglene er gule.
Країни проживання: Афганістан; Бутан; Китай (Тибет, Юньнань); Індія (Ассам, Хімачал-Прадеш, Джамму-Кашмір, Сіккім, Уттар-Прадеш); М'янма; Непал; Пакистан. Росте у високих гірських і до субальпійських хвойних лісів, разом з Abies або Picea і з підліском з рододендроном, Rhododendron, Salix, Cotoneaster, Berberis, Lonicera, Spiraea, Potentilla. Діапазон висот: 2500-4500 м. Поширений в скелястих районах (наприклад, морени) або на альпійських луках, посипаних валунами, як правило, на кременистих породах. У західній провінції Юньнань цей вид є піонером після руйнівних лісових пожеж.
Чагарник або дерево до 10 м у висоту. Крона широко конічна. Гілки розлогі й злегка відігнуті. Кора сіро-коричнева, розшаровані в тонкі смужки. Листки голчасті, ростуть по 3, 3-6 мм завдовжки, до 1 мм в ширину, різко загострені, з 2 білими смугами зверху. Чоловічі й жіночі шишки на тому ж або на різних деревах. Фрукти яйцеподібні, 8-10 мм завдовжки, темно-пурпурно-коричневі, дозрівають на другий рік. Насіння одиночні.
У своїх рідних країнах цей вид використовується для деревини, а також як декоративне дерево в садах монастирів і храмів. Деревина та листя спалюються для пахощів в буддійських храмах. У М'янмі [Бірмі] деревина великих дерев використовується для виготовлення трун. Це один з небагатьох ялівців, які вимагають гарну кількість опадів і процвітає найкраще в морському, прохолодному, але м'якому кліматі.
У північно-західній провінції Юньнань, вирубка лісів і лісозаготівлі скоротили площу. Цей вид зустрічається в кількох ПОТ.
Juniperus recurva là một loài thực vật hạt trần trong họ Cupressaceae. Loài này được Buch.-Ham. ex D.Don mô tả khoa học đầu tiên năm 1825.[1]
Juniperus recurva là một loài thực vật hạt trần trong họ Cupressaceae. Loài này được Buch.-Ham. ex D.Don mô tả khoa học đầu tiên năm 1825.
Juniperus recurva Buch.-Ham. ex D.Don
Охранный статус
Можжеве́льник повислый, или Можжеве́льник отогнутый (лат. Juniperus recurva) — вечнозелёные хвойные деревья, вид рода Можжевельник (Juniperus) семейства Кипарисовые (Cupressaceae).
В естественных условиях растёт в северной части Пакистана и провинции Юньнань на юго-западе Китая.
Достигает высоты 6-20 м, при диаметре ствола до 2 м.
Морозостоек, малотребователен к почве, светолюбив.
Произрастает на горных склонах на высоте 3000-4000 м над уровнем моря.
Высокое двудомное дерево или кустарник высотой до 20 м. Крона коническая, молодые побеги свисающие.
Шишки одиночные, круглые, мелкие, гладкие, в диаметре 4-7 мм, чёрно-синие, содержат одно семя.
Древесина дерева устойчива против гниения.
Изредка встречается в культуре в Западной Европе и США.
Вид Можжевельник повислый входит в род Можжевельник (Juniperus) семейства Кипарисовые (Cupressaceae) порядка Сосновые (Pinales).
Это заготовка статьи по ботанике. Вы можете помочь проекту, дополнив её. Можжеве́льник повислый, или Можжеве́льник отогнутый (лат. Juniperus recurva) — вечнозелёные хвойные деревья, вид рода Можжевельник (Juniperus) семейства Кипарисовые (Cupressaceae).
