Однорічні або багаторічні трави. Рослини гермафродити або, рідше, дводомні. Коріння волокнисте. Вегетативне розмноження за допомогою великих систем кореневища поширений у багатьох видів. Листя вічнозелене, трав'яне, або циліндричне. Листя роду Luzula завжди плоскі і всіяне довгим білим волоссям. Суцвіття зонтичні або волотисті, квіти одиночні або в кошиках; приквітки листоподібні, плівчасті або перетинчасті. Квітки двостатеві. Листочки оцвітини: 6, у два ряди, майже рівні, зелені або коричневі. Тичинки: 3 або 6. Плід: багатосім'яні капсули, які розкриваються трьома стулками й містять багато насіння.
Космополіт, але в основному поширений в помірно-холодних від помірного до полярного регіонів або в гірських районах з мокрим або вологим, іноді сольовим місцем проживання. Ситникові часто ростуть на неродючих ґрунтах в широкому діапазоні умов вологості. Найбільш відомий і найбільший рід Juncus. Більшість видів Juncus ростуть виключно в водно-болотних угіддях. Distichia, Oxychloe, Patosia добре пристосовані до суворого добового заморожування і відтавання; вони помітні елементи водно-болотних угідь у високогірних районах Анд.
Із висушеної серцевина рослин цеї родини робили вид свічок, відомих як «слабке світло». Juncus effusus в Японії використовують, щоб плести м'яку поверхню татамі. У середньовічній Європі, свіжі пагони розкидали на глиняних підлогах у житлових приміщеннях для чистоти та ізоляції.
Juncus squarrosus — квітка
