Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 55 см, геофіт. Цибулина яйцеподібно-куляста, в молодому віці вкрита темно-пурпуровими лусками, які у дорослих цибулин стають жовтувато-білуватими, тонко-сітчасто-волокнистими, схожими на папір. Стебло 2–5 мм завширшки, кругле, біля самої основи вкрите оболонками цибулини, що продовжуються у піхви листків, які сягають ⅔ довжини стебла. Листків 3–5, вона мають лінійну форму і шорсткі на дотик.
Суцвіття — пучкоподібний або напівкулястий зонтик, вкритий швидко опадаючим покривалом. При основі суцвіття розташовані численні зменшені зеленкуваті тичинкові квітки, а в центрі — двостатеві нормального розміру. Квітконіжки двостатевих квіток майже однакові за розміром (6–15 мм завдовжки). Оцвітина яйцеподібно-дзвоникувата, рожевувато-білувато-жовта, блискуча. Зовнішні листочки оцвітини яйцеподібно-ланцетні, човникоподібноопуклі, кілюваті. Тичинкові нитки майже дорівнюють оцвітині; пиляки підіймаються над нею.
Плід — широко-яйцеподібна коробочка, коротша від оцвітини.
Ареал виду надзвичайно вузький і цілком лежить у межах України. Він складається з двох відокремлених одна від одної частин: західна охоплює Тернопільську й Хмельницьку області, а східна займає терени Північного Приазов'я, включно із узбережжям Сивашу. Західні популяції розташовані у долині Дністра та уздовж його лівих приток, зокрема, на берегах річки Мукша. Їхній стан найбільш незадовільний, у більшості з цих оселищ, вид, ймовірно, вже зник. Стан східних популяцій ретельно не досліджувався, але відомо, що часник переодягнений зростає у Мелітопольскому районі поблизу села Мордвинівка і на солонцях у заплаві річки Молочна.
Рослина морозостійка, світлолюбна, посухостійка (ксерофіт), помірно солевитривала (галофіт). У Поділлі вона знайдена на вапнякових схилах із степовою рослинністю, а в Приазов'ї та Присивашші трапляється на засолених і солонцюватих степових ділянках. Характерно, що в першому випадку часник переодягнений входить до складу фітоценозу класу Festuco-Brometea союзу Astragalo Stipion, а в другому — до складу рослинних угруповань класу FestucoLimonietea союзу Limonio-Festucion.
Розмножується насінням та вегетативно — відокремленням дочірніх цибулинок. Цвітіння відбувається у травні-червні, плоди достигають у липні-серпні.
Невеликі розміри ареалу, відокремленість його частин, а також наближеність осередків зростання до районів інтенсивного землекористування роблять цей вид дуже вразливим перед дією випадкових чинників. Становище ускладнює те, що східні популяції взагалі не охороняються. Західні осередки, хоча й розташовані на теренах національного природного парку «Подільські Товтри», проте сильно потерпають від порушення заповідного режиму мешканцями розташованого неподалік Кам'янця-Подільського, що, власне, і призвело до їхньої деградації. Жодних дослідів щодо відтворення виду у культурі не проводили, хоча його вирощування, як і більшості видів цибулі, не складне. Із чинних загроз найбільший вплив мають урбанізація, випасання худоби, видобуток вапняку, зміни гідрологічного режиму річок.
Як зникаюча рослина часник переодягнений занесений до Червоної книги України[2] та Червоного списку Міжнародного союзу охорон природи[3]. Рекомендованими заходами збільшення його чисельності є заповідання усіх осередків зростання, нагляд за їхнім станом, вирощування у ботанічних садах.
Як нечисельний вид часник переодягнений господарського значення не має, але в перспективі може бути використаний як декоративна та харчова культура.
Перший науковий опис виду складений у 1950 році українським ботаніком Михайлом Клоковим. За відомостями сайту «The Plant List» жодних синонімів для цього таксона поки що не існує[4], втім, Червона книга України наводить для нього єдиний синонім Allium rotundum auct. non L.[2].
