Зміст
Деякі види
Аконіт в історії
З сивої давнини відомі людям отруйні властивості аконітів. В Індії їх використовували для отруєння стріл. Пліній Старший називав аконіти рослинним миш'яком. У стародавній Греції та Римі їх використовували під час виконання смертних вироків. Діоскорид зазначав, що аконіти вживали для отруєння вовків, пантер та інших диких звірів. Великий римський поет Овідій, описуючи у своїй поемі «Метаморфози» золота, срібна та залізна доба людства, для характеристики гріхів залізної доби використовував такий вислів:
- «Грізні мачухи варять квіти аконітів.»
А. П. Чехов у книзі «Острів Сахалін» описує випадок захворювання людини, яка їла печінку свині, що отруїлася аконітом. Очевидно, з цим пов'язані народні назви: зілля чорне, отрутник, тоядь[джерело?]. Також відомо, що цією квіткою Клеопатра отруїла рідного брата.
Цікаві факти про аконіт[4]
- В часи Давньої Греції аконіт вирощували як декоративну рослину, але в 117 році Траян помітив, що його слуги помирають від взаємодії з ним.
- В Давній Греції аконітом вбивали злочинців.
- В східній Індії аконіт входив до суміші, якою обробляли накінечники для стріл. Противник помирав одразу після влучання, навіть якщо поранення не було смертельним.
-
Плутарх описував у своїх працях, що воїни використовували аконіт як знеболююче. Але часто не правильно розраховували дозу і він зводив їх з розуму.
- Аконіт настільки небезпечний, що отруєння може відбутися навіть після дотику до листя голими руками, оскільки отрута дуже швидко і легко всмоктується.
Примітки
Джерела
Посилання
Це незавершена стаття про Жовтецеві.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про Жовтецеві.
