Els lepospòndils (Lepospondyli) foren un grup d'amfibis petits però diversos que visqueren entre el Carbonífer i el Permià inferior. Se'n coneixen sis clades diferents: els aquerontíscids, els adelospòndils, els aïstòpodes, els lisorofis, els microsaures i els nectrideus. Algunes espècies tenien forma de tritó, anguila, sargantana o serp, i d'altres no s'assemblaven a cap animal modern. N'hi havia espècies aquàtiques, semiaquàtiques o terrestres. Cap d'elles no era gaire gran (el gènere més gran, el keraterpetòntid Diplocaulus, assolia un metre de llargada, però la majoria eren molt més petits), i es pot assumir que vivien en nínxols ecològics especialitzats no ocupats pels seus contemporanis temnospòndils, més nombrosos.
Classe Amphibia
Els lepospòndils (Lepospondyli) foren un grup d'amfibis petits però diversos que visqueren entre el Carbonífer i el Permià inferior. Se'n coneixen sis clades diferents: els aquerontíscids, els adelospòndils, els aïstòpodes, els lisorofis, els microsaures i els nectrideus. Algunes espècies tenien forma de tritó, anguila, sargantana o serp, i d'altres no s'assemblaven a cap animal modern. N'hi havia espècies aquàtiques, semiaquàtiques o terrestres. Cap d'elles no era gaire gran (el gènere més gran, el keraterpetòntid Diplocaulus, assolia un metre de llargada, però la majoria eren molt més petits), i es pot assumir que vivien en nínxols ecològics especialitzats no ocupats pels seus contemporanis temnospòndils, més nombrosos.
Lepospondyli on sukupuuttoon kuollut monimuotoinen sammakkoeläinten alaluokka. Niille yhteistä oli niiden selkänikamien rakenne. Lepospondylit elivät kivihiilikaudelta permikauden loppuun asti. Lajit muistuttivat salamantereita, ankeriaita, käärmeitä tai liskoja. Lepospondylit olivat pienikokoisia ja söivät ravinnokseen hyönteisiä. Lepospondyli jaetaan viiteen pääryhmään: Acherontiscidae, Adelospondyli, Aïstopoda, Lysorophia, Microsauria ja Nectridea.
Lepospondyli on sukupuuttoon kuollut monimuotoinen sammakkoeläinten alaluokka. Niille yhteistä oli niiden selkänikamien rakenne. Lepospondylit elivät kivihiilikaudelta permikauden loppuun asti. Lajit muistuttivat salamantereita, ankeriaita, käärmeitä tai liskoja. Lepospondylit olivat pienikokoisia ja söivät ravinnokseen hyönteisiä. Lepospondyli jaetaan viiteen pääryhmään: Acherontiscidae, Adelospondyli, Aïstopoda, Lysorophia, Microsauria ja Nectridea.
Lepospondyli is een onderklasse van de amfibieën uit het Carboon en het vroege Perm. Er zijn zes verschillende ordes bekend, genaamd Acherontiscidae, Adelospondyli, Aistopoda, Lysorophia, Microsauria en Nectridea.
Sommige soorten lijken op salamanders, slangen en hagedissen, maar er zijn ook soorten die op geen dier uit de huidige moderne tijd lijken. Sommige soorten leefden altijd in het water, sommige op het land en in het water en sommigen alleen op het land. De soorten waren niet groot, waarvan Diplocaulus de grootste was met ongeveer 1 meter aan lengte.
Klasse Amphibia
Een stamboom van de Lepospondyli volgens J.S. Anderson[1]. De plaatsing van de Lissamphibia is niet zeker:
LepospondyliLepospondyli is een onderklasse van de amfibieën uit het Carboon en het vroege Perm. Er zijn zes verschillende ordes bekend, genaamd Acherontiscidae, Adelospondyli, Aistopoda, Lysorophia, Microsauria en Nectridea.
Sommige soorten lijken op salamanders, slangen en hagedissen, maar er zijn ook soorten die op geen dier uit de huidige moderne tijd lijken. Sommige soorten leefden altijd in het water, sommige op het land en in het water en sommigen alleen op het land. De soorten waren niet groot, waarvan Diplocaulus de grootste was met ongeveer 1 meter aan lengte.
Multimedia w Wikimedia Commons Lepospondyli – zróżnicowana grupa małych płazów, które żyły od karbonu do wczesnego permu. Znanych jest sześć grup: Acherontiscidae, Adelospondyli, Aïstopoda, Lysorophia, Microsauria i Nectridea obejmujących formy przypominające traszki, węgorze, węże i jaszczurki, a także takie, które nie przypominały żadnych współczesnych stworzeń. Bywały wodne, wodno-lądowe i lądowe, ale żadne nie były duże (największy rodzaj, Diplocaulus z rodziny Keraterpetontidae, osiągał metr długości, ale większość była o wiele mniejsza), i prawdopodobnie żyły w wyspecjalizowanych niszach nie opanowanych przez współczesne im bardziej liczne temnospondyle.
Wszystkie lepospondyle wyróżniają się posiadaniem prostych, szpulkowatych kręgów, które nie powstawały jako twory chrzęstne, ale raczej rosły jako kostne cylindry wokół struny grzbietowej. Ponadto łuk kręgu jest zwykle połączony z trzonem kręgu (Colbert 1969).
Nie jest znany niewątpliwy wspólny przodek, najwcześniejsi znani przedstawiciele każdego ze znanych kladów byli już wysoko wyspecjalizowani. Nie wiadomo, czy lepospondyla są sztuczną (polifiletyczną grupą) , której przedstawiciele niezależnie rozwinęli podobną budowę kręgosłupa, czy potomkami jednego wspólnego przodka.
Długo były uważane za jedną z trzech podgromad płazów (Romer 1966, Colbert 1969, Carroll 1988). Później pojawiły się opinie, że lepospondyle mogą być krewnymi lub przodkami współczesnych płazów a także owodniowców (gady, ssaki, ptaki) (Laurin 1996), że są sztuczną grupą, której członkowie są spokrewnieni z wymarłymi i współczesnymi płazami (Batrachomorpha), ale nie owodniowcami (Benton 2000), lub że są monofiletyczną grupą spokrewnioną bliżej z owodniowcami, niż współczesnymi płazami (Benton 2004).
Poza Nectridea, lepospondyle występowały tylko w Europie i Ameryce Północnej (Carroll 1988).
Gromada Płazy
Lepospondyli – zróżnicowana grupa małych płazów, które żyły od karbonu do wczesnego permu. Znanych jest sześć grup: Acherontiscidae, Adelospondyli, Aïstopoda, Lysorophia, Microsauria i Nectridea obejmujących formy przypominające traszki, węgorze, węże i jaszczurki, a także takie, które nie przypominały żadnych współczesnych stworzeń. Bywały wodne, wodno-lądowe i lądowe, ale żadne nie były duże (największy rodzaj, Diplocaulus z rodziny Keraterpetontidae, osiągał metr długości, ale większość była o wiele mniejsza), i prawdopodobnie żyły w wyspecjalizowanych niszach nie opanowanych przez współczesne im bardziej liczne temnospondyle.
Загальна довжина представників цього підкласу коливалася від 10 см до 1 м. Череп кремезний. Морда не була довгою. Хребет був ще не повністю окостенілим. На поперечному зрізі зуби не були утворені звитими дентиновими складками. Ребра були довгі та зігнуті. Звідси походить інша назва цих тварин — дугохребцеві. Також хребці мали веретеноподібну форму. Багато з представників цього підкласу у ході еволюції вдруге втратили свої кінцівки.
Ці земноводні були дуже добре пристосовані до життя у воді. Вели переважно водний або напівводний спосіб життя. Полювали на здобич зазвичай у воді.
Мешкали у Північній Америці та Європі.
Lepospondyli là một nhóm động vật bốn chân đa dạng sống từ đầu kỷ Cacbon đến đầu Permi. Với ngoại lệ là một mẫu hóa thạch (Diplocaulus minumus) từ Maroc có niên đại vào cuối kỷ Permi,[3] thì các hóa thạch của nhóm này chỉ hạn chế châu Âu và Bắc Mỹ.[4] Năm nhóm khác nhau hiện đã được biết là: Adelospondyli; Aïstopoda; Lysorophia; Microsauria và Nectridea. Lepospondyli có các hình thức cơ thể đa dạng và bao gồm các loài có cơ thể giống kỳ giông, lươn hay rắn, hoặc giống như thằn lằn. Không có chi nào thực sự to lớn (chi to lớn nhất, Diplocaulus, đạt đến một mét chiều dài, nhưng hầu hết nhỏ hơn nhiều). Lepospondyli được đặt tên vào năm 1888 bởi Karl Alfred von Zittel, người đã nghĩ ra tên gọi này để bao gồm một số động vật bốn chân từ Đại Cổ Sinh chia sẻ một số đặc trưng chung về dây sống và răng.
Lớp Lưỡng cư
Lepospondyli là một nhóm động vật bốn chân đa dạng sống từ đầu kỷ Cacbon đến đầu Permi. Với ngoại lệ là một mẫu hóa thạch (Diplocaulus minumus) từ Maroc có niên đại vào cuối kỷ Permi, thì các hóa thạch của nhóm này chỉ hạn chế châu Âu và Bắc Mỹ. Năm nhóm khác nhau hiện đã được biết là: Adelospondyli; Aïstopoda; Lysorophia; Microsauria và Nectridea. Lepospondyli có các hình thức cơ thể đa dạng và bao gồm các loài có cơ thể giống kỳ giông, lươn hay rắn, hoặc giống như thằn lằn. Không có chi nào thực sự to lớn (chi to lớn nhất, Diplocaulus, đạt đến một mét chiều dài, nhưng hầu hết nhỏ hơn nhiều). Lepospondyli được đặt tên vào năm 1888 bởi Karl Alfred von Zittel, người đã nghĩ ra tên gọi này để bao gồm một số động vật bốn chân từ Đại Cổ Sinh chia sẻ một số đặc trưng chung về dây sống và răng.
Lepospondyli von Zittel, 1888
Синонимы
Тонкопозвонковые[2], или лепоспондилы[3], или лепоспондильные[4] (лат. Lepospondyli) — группа небольших, но довольно разнообразных вымерших земноводных. Жили в каменноугольном и пермском периодах. Систематика группы не устоялась: их относят либо к лабиринтодонтам в качестве инфракласса, либо выделяют в отдельный подкласс[5] или парафилическую группу земноводных[6]. Характеризовались удлинённым телом, сильной редукцией или полным отсутствием конечностей. Возможно от них произошли современные безногие и хвостатые амфибии.
Самым крупным из известных представителей этой группы является диплокаулус, достигавший 1 метра в длину. Размер большинства тонкопозвонковых был значительно мельче.
По данным сайта Fossilworks на ноябрь 2016 года, в группе выделяют следующие вымершие таксоны рангом до семейства включительно[1]:
Тонкопозвонковые, или лепоспондилы, или лепоспондильные (лат. Lepospondyli) — группа небольших, но довольно разнообразных вымерших земноводных. Жили в каменноугольном и пермском периодах. Систематика группы не устоялась: их относят либо к лабиринтодонтам в качестве инфракласса, либо выделяют в отдельный подкласс или парафилическую группу земноводных. Характеризовались удлинённым телом, сильной редукцией или полным отсутствием конечностей. Возможно от них произошли современные безногие и хвостатые амфибии.
Самым крупным из известных представителей этой группы является диплокаулус, достигавший 1 метра в длину. Размер большинства тонкопозвонковых был значительно мельче.
殼椎亞綱（Lepospondyli）是一類細小但多樣化的兩棲動物，生存於石炭紀至二疊紀早期。現時已知有六個不同的分支，包括Acherontiscidae、Adelospondyli、缺肢目、弛頂螈目、鱗鯢目及奈克螈目，這些分類之間有像蠑螈、像鰻魚或蛇及像蜥蜴的形態，且擁有不能分類的物種。這些物種是水中、半水中或陸地生活的。最長的盜首螈只有約1米長，而其他的更為細小，估計牠們是生存在沒有被同期離片錐目佔有特定的生態位。
殼椎亞綱的特徵是那簡單及呈線軸的脊椎，這些脊骨並非軟骨，而是圍繞脊索的骨質圓柱體。一般在脊椎的上部有神經弓，與脊柱融合。[1]
由於殼椎亞綱分支的化石已高度專化，故沒有明顯的共同祖先。現時並不清楚究竟殼椎亞綱是一個從類似脊骨的特徵演化而來的多系群，或是從單一個共同祖先衍生而來。
殼椎亞綱曾被認為與現今有尾目有關，或有可能是其祖先。牠們曾被認為是兩棲綱的三個亞綱之一。[2][1][3]新近認為殼椎亞綱是與現今兩棲類及羊膜動物有關或是其的祖先[4] ，即牠們是已滅絕及現存兩棲類（但不包括羊膜動物）的多系分類[5]，或是一個非常接近羊膜動物祖先（非兩棲類）的單系群。[6]
兩棲綱（Amphibia）
殼椎亞綱（Lepospondyli）是一類細小但多樣化的兩棲動物，生存於石炭紀至二疊紀早期。現時已知有六個不同的分支，包括Acherontiscidae、Adelospondyli、缺肢目、弛頂螈目、鱗鯢目及奈克螈目，這些分類之間有像蠑螈、像鰻魚或蛇及像蜥蜴的形態，且擁有不能分類的物種。這些物種是水中、半水中或陸地生活的。最長的盜首螈只有約1米長，而其他的更為細小，估計牠們是生存在沒有被同期離片錐目佔有特定的生態位。
空椎亜綱（くうついあこう Lepospondyli）は、古生代石炭紀からペルム紀前期まで存在した両生類の1グループである。ネクトリド目以外はヨーロッパと北アメリカでしか発見されていない。
陸生から半水生、水生までさまざまなタイプがあったが、ディプロカウルスの全長1mを最大として、体の小さな種が多かった。当時大型化する傾向にあった迷歯亜綱とは競合する生態的地位に無かったらしい。
脊椎に糸巻き状の側椎心を持つ。椎骨は一般的に見られるようにまず軟骨として形成され、それが置換されていくのではなく、脊索の周りに直接に形成される。これは現生の有尾目・無足目と共通する特徴であり、このためこれら2目を空椎亜綱に分類する説もある。また、神経弓は椎骨と融合していることが多い。
迷歯亜綱と違い、迷路歯・対を成す口蓋部の牙・耳切痕を持たない。しかしこれは体が小型であることからくる平行進化の結果であり、共通の先祖を持っていることを意味するものではないという説もある。
Pantylus cordatus
ペルム紀初期の細竜目
Pelodosotis elongatum
ペルム紀の細竜目
Diploceraspis burkei
ペルム紀のネクトリド目
Adelospondylus watsoni
石炭紀前期のアデロギリヌス目
