Генрі Чарльз Андрюс — автор ботанічного опису цього виду півонії припустився помилки у видовій назві. Замість букви «t» (Paeonia taurica — Півонія таврійська) він написав букву «d» (Paeonia daurica). Через це цю півонію помилково називають даурською. Виправити цю помилку не дозволяє Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури.[1]
У кримських татар цей вид відомий під назвою «ведмежа троянда».
Півонія кримська, як і більшість решти півоній — трав'яниста багаторічна рослина, заввишки сягає 40 — 70 см. Має потовщение бульбоподібне коріння та декілька прямостоячих, розгалужених стебел. Листя шкірясте, сизувато-зелене, двічі-трійчасте, з широкоовальними або майже заокруглими частками 2-6 см завширшки. Квітки діаметром 5-8 см — поодинокі, лілово-рожеві або червоні, блідіші до країв, з перламутровим відливом. Плід складається з 2 — 5 густоопушених листянок. Період цвітіння — у травні-червні. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням або вегетативно. Геофіт.
Ареал виду — Гірський Крим. Є дані про зростання півонії кримської на Кубані, де його ареал обмежений Черкеським флористичним районом. Відомий від Новоросійська до Гарячого Ключа.[2]
Рослини ростуть поодинці чи невеликими групами і скупчень не утворюють. Зростає в листяних (скельнодубових) та мішаних (сосново-дубових) гірських лісів субсередземноморського типу на бурих ґрунтах, що підстеляються вапняками. Має досить широку висотну амплітуду від нижнього до верхнього поясів гір (200–1100 м над рівнем моря), росте в помірно затінених лісах, уникає як найбільш затінених, вогких букових лісів так і сухих, з повним освітленням місць. Мезофіт.
Вразливий вид. Занесений до Червоної книги України. Зменшення чисельності відбувається через інтенсивне зривання на букети, викопування для пересадки на присадибні ділянки та як лікарської сировини, вирубування лісів.
Охороняється у Ялтинському гірськолісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому природних заповідниках, ряді заказників та пам'яток природи Криму. Заборонено збирання та зоготівля рослин, їх викопування, продаж.
Має декоративне, лікарське, медоносне, фарбувальне значення. Використовується як селекційний матеріал. Культивується у ботанічних садах.
